Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

Місія

Юрій Буряк

«Пророк» у своїй отчизні з мольбертом, в який вмонтовано перископ,

пише етюди на узбережжі Керченської протоки,

в цей час мент у Січеславі заповнює протокол, а інший обома

тримає газету, з якої дивляться четвертий наш президент і Обама,

студентка читає новий переклад «Манон Леско»,

а мент вимагає у «головихи» – як хочеш, так і розумій – речдоказ

її безневинності; чайки летять над кораблями ЧФ,

ці води і цих людей віддають у безстрокову оренду;

на етюднику виникає новий об’єкт: водолаз,

який уособлює дупу митця, з якої вилазить час;

головиха, мент і «кримчак» романтичний, а понад усім цим – блеф

очевидний, який бачать усі, окрім резидента,

що наколупує фарбу на пензля і робить мазок,

як Захер-Мазох, тягнучи пензля по лінії хвилерізу,

у цей мент кусок у Січеславі робить кульбіт –

і в «головихи» від переляку очі вилазять з орбіт;

хвилі Керченської протоки рука швидка злодійкувато «вдягає» в бузок,

а перископ хилиться, башту нагадуючи, що прикрашає Пізу,

з головою митця на резидентській розтяжці, значок з буквою «Б»

(останньою в абревіатурі) на відтуленім лацкані на поля Кіммерії

наганяє туману, а січеславський мусор тасує набір тортур,

маркіз де Сад в «ульоті», мент – резиденту (мобілкою): «Сюр!

Об’єкт розробки, за даними Птолемея, риє, мов скарабей,

з протилежного берега і скоро тунель прориє!»

Любитель марин кіммерійських до коробки з-під

сірників ховає мольберт,

чухає потилицю анатомічну лобного місця.

«І навіщо воно мені було треба… малювати шедевр!»

У цей час у протоці Керченській кораблі ЧФ РФ починають маневр.

Він піднімає комір, відтуляючи лацкана повністю

з абревіатурою, де літера «Б»

на кінці. Міль його трахала… Най шляк його трафить!..

Така його, видно, місія.