Нищення духовних зв’язків

Юрій Буряк

Пора кінчати з розбірками і вирушати з ярмарку:

менше зроблено, більше в планах і не все написано і доконано,

але перша, перша валка рушає вагонами

і обпалює бронхи смертельною дозою аміаку;

серед учнів ось той, гаркавий, з бубкою губ іудиною,

збіглий з лепрозорію, в лахах, трясе вже посудиною,

на якій лежатиме голова Хрестителя Іоанна

усікновенно, з юродивими глашатаями на площі;

юрба прагне видовищ, атмосфера розігріта до стану,

коли тиф духовний поширюється швидше, ніж матеріальні воші.

Воротар при брамі дивиться прощальним поглядом ката

і вперше крапка вміщає більше, ніж ти хотів сказати.

Крапка, яку утворює проміння

в зіницях воротаря, віддаляється вглиб,

очі шизоїда ледь пробиває пам’ять, губи пінять

слова маячні і злоби, щось на циганський триб;

оптичні викривлення і ґравітаційні

м’яко переходять у реанімаційні

зусилля і намацують далеко-далеко зоряну твердь,

білий зонд пропливає над Іоанном, і приходить клінічна смерть.