22

Юрій Буряк

«Увечері ти побачиш, проходячи повз наше посольство,

квіти на портреті глави держави з чорною стрічкою

і ряд свічок, запалених перед панахидою польською,

англійською мовами в костьолах Києва з нашим вишколом,

пом’яни і ти українською нас і душі 40.000 убієнних офіцерів Армії Крайової». Моляться

янголи у соборі св. Миколая і соборі св. Агнешки;

тепер зрозуміла і мета провокації в Українському домі

(перевести стрілки зі справжніх вбивць на трагічних месників;

зась – у чужому, як в Ічкерії, чи в Чехії, чи в Угорщині, так, бач, у своєму, навіть не на кордоні),

і хто повірить в їхню жалобу в роздвоєних головешках?

Як з гуся вода, як вода крізь решето, мов кидок на орла і решку.