Дальній подорожній
Юрій Буряк
Ми
сиділи
на площі,
грав джаз-бенд,
повно було народу,
ти була молода, гра-
ла музика і перелива-
лася літ вода, публіки
було достобіса, та ось во-
на почала розходитися, ніч
наставала скаженою музикою,
джаз-навала, з’явився з нікуди
між нами дебелий фанат, він, пі-
діймаючи руки як для кидка гранат,
диригував джаз-бендом нічним, сходи-
лись меломани в доро-
гих костюмах і в нір-
ванах час
феєрверком
летів
кумельгом
за вогнями бісових музикантів.
Я прокинувся на площі, запльованій
і порожній,
дальній її подорожній,
музики, що відлетіла разом з тобою.