Дальній подорожній

Юрій Буряк

Ми

сиділи

на площі,

грав джаз-бенд,

повно було народу,

ти була молода, гра-

ла музика і перелива-

лася літ вода, публіки

було достобіса, та ось во-

на почала розходитися, ніч

наставала скаженою музикою,

джаз-навала, з’явився з нікуди

між нами дебелий фанат, він, пі-

діймаючи руки як для кидка гранат,

диригував джаз-бендом нічним, сходи-

лись меломани в доро-

гих костюмах і в нір-

ванах час

феєрверком

летів

кумельгом

за вогнями бісових музикантів.

Я прокинувся на площі, запльованій

і порожній,

дальній її подорожній,

музики, що відлетіла разом з тобою.