Заручник

Юрій Буряк

Сланці

і черепаш-

ник, гребінь

гори і море, бух-

та, дельфіни мертві,

і таємниця жертві вру-

чена (хто заручник?), ну, а тепер

розкрита, вітер крізь душу свище,

гребінь, гора розрита, сланці і чере-

пашник із черепками молюсків і з

черепами етрусків, мо’, море і море, і мо…

з бухти до бухти йдемо, на узбережжі

не душі, мертві дельфінячі туші,

ринуть над морем баклани. Сунуть

химери, алани до виноградного

яру в пельку саму комісару,

куля пробила корсару

череп і в дірку крізь

кістку видно його

й аферистку (може,

арфістку?) і Богу

дякуй, що

не каде-

біст-

ку.