Дзига

Юрій Буряк

Во-

логда, вздовж

ріки – церква ча-

сів Іоанна Грозного,

тіні майбутнього Грозного

(підкорив Казань з баштою Сюю(м)беки,

з кремлем, зі ставком Кабан, де один золото-

ординський хан риб годував; вовкодав брежньовщини

вздовж крамниць біжить, де новорічна тюлька і крижана

бурулька над вікном Батюшкова, поета розкішного півдня

і пурпурових троянд; місто Бердяєва і Джугашвілі на спаді

совкової ери, передноворічні черги в передсмаку псевдохимери

і наш карнавал на уламках арктичних крижин

серед білих ведмедів, вологодських заметів

у білім наметі, сніги аж до пліч).

Останній, либонь, Новий рік

у дзиговім колі,

а потім

Полярна

ніч.