Цвинтар у провінції

Юрій Буряк

Тут усі ці роки сонце грало на хвилях затоки

і синіла вода, а з роками вода зеленіла,

і водяники з пляжу виходили, кожного року

зеленіші, і входили просто в могили.

Он за тим косогором – фортеця і видимість моря,

далеч мрій наших дачники рясно обсіли,

і ганяють по тілу там хвилі калорій

аличею, айвою, “Гірським кришталем”* і кизилом.

У затемнене скло, мов готуючи маску до зварки,

предок мій виглядає мене з-під укосу,

і від дач над затокою гавкіт лунає вівчарки,

а з депо залізничного лине гудок паровозний.

Схоже, всім, хто лежить тут у тиші акацій,

статус римських рабів новоявлених по барабану,

що не смерті – відпустки, не вічності – вічних вакацій

час настав… Час, що попелом вкрив Геркуланум.

* Назва алкогольного напою.