Знак Вандеї

Юрій Буряк

Кущасте деревце з маленькими квітками

тонкий свій аромат поширює довкруг

а пурпуровий мак підняв бутона струк –

ось-ось торкне блакить своїми язиками;

тоненьке деревце з квітками, ароматом

які нагадують йому дитинні дні,

на ретязі розпалось приводні,

стебло його наважившись ламати;

множинна суть однакових квіток

фактурно проступає з однієї,

для маку квіточки ці – знак Вандеї,

кров пелюсток, поламаність кісток.

О Господи, в міжвидових змаганнях –

смерть, незреалізованість мачин,

поля, які погасли без причин

у чорноті безмежній без палання;

серед дрібних маленьких квіточок,

які самі ховаються у листі,

як міщухи в обложеному місті,

й від неба поховали діточок;

як дрібноквіття це б не називалось,

не в назві суть, а в тому, що Господь

не дав їм свою малість побороть,

якої їм завжди було замало.

Обламане стебло, завал з обвалом.