3. Григорій

Юрій Буряк

Третій прийшов і каже: «Це було по війні.

Приїхала Марія з дітьми, Васильком і, Галинку

тримаючи на руках, каже:

“Гришо, поможи нам доїхати до якоїсь станції,

звідки ходять потяги на Москву”;

я домовився з машиністом і ми висадили їх на одній

такій, де транзитом йдуть на Москву, зупинку

роблячи на хвилину-другу, а вже далі дістаться

їм потрібно було – о-го-го! – у ведмежий кут,

на поселення, батько наш казав їй: “Не бійся, їдь,

бережи дітей од вовків, ми вже були там і, бачиш,

усі повернулись, я буду за вас молитись.

А Петру своєму перекажи від мене привіт.

Є на світі Бог, є у світі, під Богом, гидь.

Але все буде так, як Господь призначить.

А Сибір, як і світ, де багато людей привітних,

і скажи Петрові, щоб зла не тримав на гнид”».