2

Юрій Буряк

Зачепити браму списом,

гупання коней бруківкою, і копит

перестук містом

імперським,

вибити двері храму

й кількасотпудовим пресом

скришити граніт

на м’який черепашник, собору

злото-срібло жужмом на сідло коня

перед притвором,

лампадки

вогнем прочан окропити,

висмикнути стрілу з лопатки,

рубати до пня;

і назад варязьким стругом

повернутися в гирло Дніпра.

Здобич! Наруга,

як запах

чужої віри, просякне в пори,

вночі розпочне терзати

і увійде до ран;

груди проб’є образами,

голову розчерепить сяйвом бань

софійських, скаже: «роби так само

і кайся,

іроде, перед чудом

Бога, від Бога майстром

себе зааркань!».