2

Юрій Буряк

Курцію,

любий, слухай-

но, знову наш хала-

мидник, наш ненажерливий

друг і писака, вчворив таке, що

на голову не налазить: він мене просто

до стінки притиснув; пам’ятаєш, три драхми

ти в нього позичив, так-от, йому гапта замало

наших папірусів скромно дарованих, він сатис-

факції хоче тим копійкам, які ми напідпитку в нього

позичили; курвам, напевно, своїм хоче чимсь підсобити,

все він тримає (нрзб) і руки свої простягає, хлів

у Проперція хоче під клуню забрати, тягне

із хворого і ненажерного консула

гроші громадські, скороба-

гатьків зібрав коло

себе, нас називає

плебеями, сука;

справді, за-

жерся.

Більше до нього (нрзб).

Бачить

Юпітер!