5

Юрій Буряк

Мов на крижині він чи на плиті з базальту,

яка пливе, коли як тектонічний зсув

казальникам усім, котрим аби казати,

являється з химер в державних снах абсурд.

Між берегом новим й старими берегами

як перевізник він, нехай лише в думках,

не задля пільг, авжеж, і не самореклами

переживає він як перемогу крах.

Йому нема чого боятися люстрацій –

він із народу, він плебей з самих низин,

і знову мов колись допомагає Таціт

в клоаці віднайти днів історичний плин.