F.W.

Йосиф Бродський (переклад Юрія Буряка)

На Пральному мосту, де ти і я

вподібнювались стрілкам циферблату,

в обіймах опівночі перед тим,

як не на день і ніч – навік розстатись,

сьогодні тут, на Пральному мосту,

рибалка, що із комплексом Нарциса,

витріщується, геть про поплавець

забувши, на відбиток свій хитливий.

Ріка його то молодить, то старить.

То проступають риси юнака,

то зморшками чоло його береться.

Зайнявши наше місце, він правий!

І віднедавна все, що є самотнім,

символізує час, що зовсім інший;

А це є ордером на простір.

Хай

він дивиться спокійно в наші води

і навіть впізнає себе. Йому

ріка тепер належить справедливо,

як дім, куди вже дзеркало внесли,

та не вселились.

1968