Федір Тютчев. Silentium

Юрій Буряк

Мовчи, ховайся, зачаї

Чуття і помисли свої!

Хай у душевній глибині

Минають ночі, сходять дні.

Зірками світять уночі.

Милуйся ними і мовчи!

Як серцю висловить себе?

Чи зрозуміє хтось тебе?

Чи він збагне, чим ти живеш?

У слові – думки смерть. Авжеж,

Джерела зрушиш, речучи.

Живися ними і мовчи!

В собі самому жити вмій:

Бо всесвіт – у душі твоїй,

І чари, і таїни дум,

Заглушить їх сторонній шум,

Засліплять променів мечі.

Спів їхній слухай і мовчи.