«Як нині збирається віщий Олег....»

Юрій Буряк

Як нині збирається віщий Олег.

Як нині. Не завтра, не прісно.

І череп коня, і обличчя колег,

І меч, і кольчуга залізна

Обернуться проти, як фатум. Однак

Лиш варто на череп ступити,

Щоб щеком розплющився в черепі зрак.

Об зрак же меча не ступити.

Той Щек уселився у череп коня.

Його не попрати ногою.

Він довго чекав цього слушного дня

З Олегом, з марою двобою.

Як нині збирається віщий Олег.

Як нині. Не завтра, не прісно.

Велике позаду. Лишилось мале.

В конячому черепі, звісно.