1

Юрій Буряк

За

цими

очеретами

і пагорбом

западина з голо-

сами і звуками світу,

що розчинився, розсіяв-

ся: вечірнє мукання корів, ір-

жання й пофоркування коня, ви-

гуки чоловічі й жіночі, зрідка голоси

дітей, кудкудахтання й кукурікання, гелгіт

гусей і покрякування качок; удар цебра об воду

і бряжчання ланцюга, намотуваного на барабан;

голоси ластівок, сорокопуда і стерв’ячий (язвящий) скрик ястру-

ба; підпадьомкання перепілки –

від усього лишився тільки голос зозулі

із сусідньої лісосмуги.