2

Юрій Буряк

Це йому я казав,

що підніму Словник

і викручу, як ганчірку,

і помию підлогу українського Слова,

і напишу “божественну комедію,

взявши провідником Горація”.

Так я думав, зарозумілий хвалько,

Господи, раб упосліджений Твій.

Ще в день його смерті

прилетіла пташка і вмерла під моїми дверима,

а на бульварі Шевченка

я побачив з космосу (в часи Космоса)

Кулю Української Поезії

з чистими водами й люстрами

плес у вузьких берегах.

Згадав, як вино ми пили на Подолі,

як картоплю садовили на президентськім городі,

як ти мені сп’яну сказав: “Бога за бороду взяв”,

як відучив від “джерельного вампіризму”,

як ти квітів букет дарував Анні Герман,

співачці із Польщі, як під метро “Хрещатик”

зі світлою шевелюрою входив

до світлого пантеону

найвидатніших оракулів світу,

чистоголосий, бездоганний стиліст.