(І)

Юрій Буряк

Час перших танкеток і аеропланів,

класових ворогів і партійних кланів,

українізації під кермом україножерних тиранів

майже невидимий – час каламуті на негативі.

Колгоспний рай починався не в перспективі,

а просто, без крові, з вождистських реляцій в якомусь наїві.

Славослів’я й любов до землі уривалися співом пеанів

ритуальної служби спілчанських фанів.

Інстинкт самозахисту (etc!) самозбереження – майже на бездоганній

ноті, і – жодних відхилень; визнання – тільки мертвих:

мертві лиш іноді небезпечніші за живих, коли вперто

їх тримають живі, з різних причин, переважно – жерти

коли їх дозволено, і без зайвого афішування

за наказом згори після довідки з санепідемстанції, запобігання

задля (на випадок некрофільських ухилів

чи несанкціонованого злягання).