2

Юрій Буряк

За парканом залізним “Голосу України” –

авта затемнені вікна і шелест шин,

щойно вийшов ти за ворота,

опіка настирлива і повітря масне, як у лице – підлота.

Хто в цій машині? Що вони хочуть і що їм треба?

Може, ти в Персефониних списках – і простуєш полями Ереба,

а не цим ось асфальтом – до постаменту з танком;

а може, це шлейф од Банко-

вої? Може, полюють на… технічного запасного

гравця польового в жовто-блакитній футболці?

Фари вихоплюють з темряви постать

і кидають на стіни будинку велику тінь,

більшу за двометрову – таку, як Георгій Костов,

під звуки гальм, що нагадують бійцівських півнів

під скрики нічних котів.