3

Юрій Буряк

Голос тестя покійного: “От коли зникнуть,

тоді й будемо їх шукати”.

Голос тещі: “Ампутувати! Так не може більше тривати!”

Теща – найдосвідченіший патологоанатом.

Музикальна шкатулка кімнати перетворюється на

музикальний карцер, і вікно пронизує кварцом

нічне світло з купола телевежі –

десь у Лос-Анджелесі чи в Чикаго (цей летючий садок Понежі!)

мініатюрна автівка злітає із автостради,

і вночі крізь шибу в дощ омиває ікону –

свята Марія, над кораблем конкістадорів,

що шукають своє Ельдорадо,

вона говорить і плаче в часопросторінь завіконну,

дощ у шибу і плач, дощ і плач, дощ і плач, і сльози,

без галюників слухових – метаморфози. Час Великої Прози.