«Двоє метеликів, які відірвались від зграї...»
Юрій Буряк
Двоє метеликів, які відірвались від зграї,
летять у простір
у часі,
що по-різному в різних місцях виявляє форми життя,
і одного разу схрещуються навзаєм –
позначити розділ
чи пилок обтрусити на крила,
вилетіти на вогонь чи зустрітися на узвозі
й не розлетітися,
мила, обмилок до пролиття
Н2О із дівочих долонь –
видно, загралися, що так залетіли далеко,
лягли на вітер
над морем,
і хтось або тоне, або перелітає на континенти нові,
і барви світанку покриваються смерком,
знятим на відео,
і такі ж метелики, тільки нічні, літають понад Дніпром,
коли срібло ллється над обідком на гирло Самари із місяцевих відер
і макітриться у голові
від крилець метеликів під різнобарвним пилком.