«Часом з моря вимиває скарби....»

Юрій Буряк

Часом з моря вимиває скарби.

З моря а ля Бетховен.

Що вона наробила? Що він наробив?

Зоряний Овен!

Питання так не стоїть: Ти з ким?

Питання тепер: Від кого?

Сюди добігають зірок вовки

В обитель Бога.

Перевелися вони на землі.

Тепер їх шукай у небі.

Зоряна шерсть, на чорному тлі

Думок перебіг.

Лишилось почути останнє “ні”

Від тебе, й перед ударом

Запалити багать вогні

Понад Кеваром.