Hieros gamos

Юрій Буряк

1

Ясно, я пропустив удар

від тебе, удар у спину.

Чи треба

відповідати

за половину

2

душі і серця,

яка відірвалася тромбом

і перекрила дих?

Інерція, тільки інерція

води

вирулює як Венеція

до літ молодих.

3

Бряжчить скло розбитих вітрин,

як сеанс флюорографії,

білий крин

тіла Авеля

у бурунах потопу.

Містика хронотопу.

4

Ту ж саму історію,

розбиту на цикли,

дивлюся в повторі:

спливають титли,

роки і дати.

Чи треба відповідати?

5

Чи все і так зрозуміло?

Що це нездоланна сила

людської мерзоти і зради

вогненних течій, вулканів

поверженого кохання.

Але помирати ради

6

і задля цих зрад не варто.

На те є залізний доказ –

сурмач і небесна варта,

сурмач із янгольським ликом

і варта його, напоказ

від нього старша за віком.

7

І ти, безстатеве створіння,

ти, янгол без плоті,

залишишся лиш світінням

назавжди, а не на потім,

залишишся шумом ріні

і присмаком крові в роті

8

прикушених вуст, мовчанням,

сумним доганянням, зором

в найтонших звивах і гранях,

але за які не сором,

в яких твоє покаяння

на швидкості віддаляння

9

й стискання в космічний порох.