Варіація на мотив Бруха

Юрій Буряк

1

Вони згромадилися

в соборах, на хорах,

де намолені стіни, палиця

подорожнього, він у горах,

за горами гори, озера й моря,

шукає для себе свого дзигаря.

2

Життя твоє – пелюстки магнолії,

він летить уздовж Анатолії,

а за ним – зі святих ескорт

з візитом до Гробу Господнього

летить над безоднями,

берегами морів біжить його хорт

повз дюралевий борт.

3

Так довго і глибоко

я любив тебе, довго і глибоко.

Лебедином гамував лібідо,

Лібідон лебедива мій Рубікон,

о моїх отар лободо,

з ким лебедишся, кому лебедієш

перед биком

4

із равликів, мушель морських

з голосами різних відтінків

прибоїв і голосів,

голосом з Єрусалиму,

що осів під плитами на Горі,

заклинаю тебе, найниціше зі створінь:

5

схаменися, на землі не буває дивніших див;

бачиш, як випадають із літака

святі і рабини, як обшивки розрив

кидає в простір дітей Адама і Єви,

їхні діти летять родовідним древом.

Тебе знову заносить кудись. Бачиш вись?

6

Високості, з яких видно Яффу і Генисарет,

Галілею всю, Назарет?

Видно, як ти сходиш згори в долину

і зустрічаєш Його біля храму,

й Він показує тобі скелю, на якій ваш хрест,

а тепер той хрест – за морями й ріками, за горами….

7

Ще учора грав тебе римський найманець.

Подивися в очі Йому.

Справді, не все визначає вартість монет,

але краще на серці в того й краще тому,

хто за любов

до ближнього платить любов’ю,

а не з-під цвяхів кров’ю,

а якщо і нею,

то – за всю Галілею,

за Кесарію й Ханаан,

а коли із тіла роблять

півтіла, чорний туман

8

покриває твердь… і тоді тільки море

рятує, поглинаючи прах пустелі,

вітер пошестей із Содома й Гомори,

самуми й селі, кішла найманців і борделі.

Сонце грає незгірш форелі

у гірському струмку, ще вчора

9

все було в риштуваннях

і мав постати нагірний храм,

а тепер – плащаниця і голосільниці

припадають до ніг.

Починається інше щось. Може, гра:

горе гори, горя гора

черв у горісі, з горіха гріх…

Покаяння? Покута? Ні.

Сатані данина – в данині Сатана.

В дих!