До бика із равликів,
якого ти мені привезла з моря
Юрій Буряк
1
Тебе не мучу,
ногами вод не скаламучу,
а відпущу на всі чотири,
не йму бо віри, а без віри
знов серце краяти, де рана,
моя знечещена кохана –
2
доволі з мене, ще на споді
надія жевріє, але
АТО зупинено на сході,
рахують трупи, вельми зле
в господі, тож кажу я: Годі!
3
В патронник зажену патрон,
і, наче в серце, у бика
із равликів, у серця трон
спущу гачка.
Тепер завершую сезон
і свій бичачий лохотрон.
4
Нехай на друзок, на дрізки,
нехай кривавить бик піски,
нехай у тисячі сирен
швидкі летять з німих арен,
хай бик тореро переб’є
і кров’ю вибагрить фойє
5
і тих, що влаштували бій,
з тоталізатора нехай
знімає таляри лобіст
у лихоманці золотій,
і бик затоптує, тугай,
6
арену, публіку, тебе,
продажну хвойду, що за гріш,
немов стукачка до гебе,
здала бика, з якого фарш
до столу глядачам-жлобам
готує хам…
6а
Під погейкування арен
бик важкою ходою
іде, розвертає вию, порослу равликами,
і входить у натовп, немов у море,
й пливе він кров’ю людською,
гребучи ногами-віками
над морськими глибинами
у тугій голові
з молодими жінками,
6б
доки куля доходить до серця,
доки биче серцебиття не озветься
у тому, що говорить Господь:
“…ти пожираєш людей,
ти позбавляєш твій народ дітей…
ти не будеш більш зазнавати наруги…
і… ганьби людей не будеш більше нести
і не позбавлятимеш народу твого
дітей, слово Господа Бога
6в
надійшло до мене, таке слово Господнє, і те,
що в бичачім серці переросте
мене “ і я проведу вас у вашу країну”,
на оббризкану кров’ю арен Україну
із людьми з кам’яними серцями,
дам вам крила нові, дух вкладу у нутро,
вийму камінь з вашого тіла
і дам вам серце тілесне”.
Бик із равликів потрапляє
в мушку і вибухає патрон.
7
Кому, як не мені
бичаче серце, бичача кров
личать найбільше, і цей патрон,
плюнувши кулею, вилетить вбік,
а куля поцілить тих, що влаштували бій.
8
Равлики, море, поранений бик,
який попливе морями,
хвиль з баранцями біг
у Шеол, до ями,
де безодні лежать на безоднях,
а підземні світи в підводні
9
переходять, від гидот усіх
і кумирів, де очищення настає,
і равлики залишаються в морі
а бик на рінь встає
і виходить із моря
і серце поряд
10
з бичачим б’ється чиєсь
і на бику сидить юна жінка,
яка зі знечещеної відродилася
і на ній корона, а в короні тій –
діамантом –
бика її і її честь!