Друга

Юрій Буряк

1

Відчути, коли

станеш ти недосяжною,

коли віддадуть калим

і ти віддалятимешся протяжно

у трильйони світлових літ,

як турболіт,

2

як душі, які злітають з орбіт

і не тримаються вже земного тяжіння,

тільки твоє світіння

і мірне гудіння турбін

нагадуватимуть про тебе

з єрусалимського неба,

3

яке щосекунди інше,

і видно, як угорі

світло народжується у звишах

зорі

вифлеємської, ремигають воли;

відчути, коли

4

станеш ти недосяжною,

коли попливуть унизу біблійні моря і гори,

і сонце мідною бляшкою

проб’є жалюзі і штори

й вивищаться престоли

відповіддю на “коли”: ніколи!

5

Звичайно, бувають різні любові,

різні форми їх і підвиди,

які убити її готові –

перевертні і гібриди;

це ті, що згоряють на відстанях, ті,

які не прорвуть стратосфери

й не втримаються на висоті

6

у розрядженім просторі,

в лещатах гравітації,

а тут, у нашому Ольстері,

ідуть криваві мутації,

й біблійна зоря реально

сьогодні не актуальна.

7

О видиво віддаляння!

Від Храму Господнього мурів

вони прийшли до тебе в зорелетах Єзекиїла –

леви, бики і орли, і людина у вовчій шкурі.

Я. Що ти накоїла?! Таку ілюзію вбила!

“Біль це форма енергії, її непоборна сила”.

8

Чути мірне стакато

літ прожитих

турбін,

виходять у майках солдати

з літакових кабін,

майки забруднені кров’ю

й потом просяклі, в сни

входять вони… він,

9

зоряних війн

свідок, бачить свою зорю

й чує: в серці зростає відстань,

бачить ясла й волів, Матір і Малюка

у колисці, і йде по цвинтарю

Оливною горою, в мертве місто

сходить дорогою Dolorosa

10

й підіймається на Голготу:

швидкість ущільнюється до свисту –

ссссссссссссссс (шум морської мушлі)

дякує за турботу

дальнім світам –

сссссссс (шум морської мушлі).