3. Тонке, пишне

Си Кунту (переклад Юрія Буряка)

Латаття яскраве в проточних водах,

Пишнотами пишна далеч весни,

І затишно тиха глибока долина,

Де іноді стрінеш прекрасну людину.

Смарагдово-синій цвіт персика древа,

Над берегом річки соняшна днина.

Де верболозу на закруті шляху,

Пурхають вивільги поміж гілками.

Наблизити хочу – воно даленіє;

Чим явнішим бачу, тим зриміша сутність.

Беру не до меж, недоявлене гейби

І разом з прадавнім роблю весняним.