4. Занурення, зосередженість

Си Кунту (переклад Юрія Буряка)

Сосни зелені. Безлюддя. Оселя.

Сонце сідає. Повітря чисте.

Шапку знімаю. Повільно крокую.

Іноді звуки пташині чую.

Не пролітають лебеді-гуси.

Люди оці в далині далеко.

Те, про що думаю, не віддалилось.

Стало життям, та не змінилось.

Вітер із моря. Хмарки лазурові.

Ніч і мілини. Місяць уповні.

Наче прекрасні слова – припливом…

Раптом… велика ріка розливом.