Початкова сторінка

Юрій Буряк (Київ)

Персональний сайт українського поета

?

La fraisne

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

(Сцена: ясеневий гай у Малверні [4])

Похмурий від знання, я занеміг,

Пройшов усе, й від того був старий,

Відкинути я мусив безум свій

І холод, рам’я старості благе.

Я був міцний – казали так мені –

Між юнаків король усіх змагань,

Та кинув ті розваги без вагань

Й живу відтоді так, як хочу сам.

Між ясеневих стовбурів дерев,

Лицем занурившись у листя із дубів,

Тягар минулого відкинути зумів –

Зв’язків колишніх осоружний жмут.

І там, де тихий став Mar-nan-otha [5],

Для себе наречену я знайшов,

Що диким деревом колись була.

Зі мною вона дуже ніжна, їй

Завдячую я тим, що все забув,

Що сталося в минувшині моїй,

А звісток погомін – то тільки шерех листя.

Старі стежки я кинув – дяка їй! –

Та кажуть: “Це є марення!” – мені.

Пізнав був горе я, воно вода, що точить дні,

Та справжнє горе – то безумство є.

І що?

Себе від божевілля я звільнив,

Сховавши сльози під каміння, листям їх прикрив,

Хоч поголос пішов, що я один із них,

Безумців, та уникнути устиг

Безумства я, мене звела

З моїх старих стежок

Та, що була,

Моєю судженою,

Посестра ставу лісового; хай

Кажуть люди, що мене кохає

Не жінка, та я тішусь тим,

Що наречена солодко так любить

Мене, оберіга від бісовні.

Овва! нарешті поталанило мені,

Так поталанило, що з нею ми лиш вдвох

І не тривожить нас ніхто.

Я був міцний поміж молодиків…

Казали так мені поміж молодиків…

І раптом я побачив жінку…

…Вона була… вона була… ох, я забув…

Я сподіваюся, вона не прийде знов,

Не пам’ятаю я…

Нехай вона поранила мене,

Але було це так давно.

Я не бажаю згадувати більш.

Мені приємний доторк вітерця

Між ясенів тремких:

Ми тут лише удвох поміж дерев.


Примітки

4 Ясеневий гай на Малвернських пагорбах у Ворчестерширі був одним з друїдичних центрів.

5 Mar-nan-otha – вигадана назва (можливо, біблійного походження).