Посвята Ю. Макк

Езра Паунд (переклад Юрія Буряка)

Моєму спаринг-партнеровi, з яким ми фехтувались пiд керiвництвом тренера – Леонардо Тетроне, майстра iз фехтування.

Пішов. У розквіті убитий,

Підхоплений на сірий вітер.

Була суперником твоїм

Смерть, що не програє боїв,

І твій удар був теж такий,

Вогненний слід метеорита.

Ти вихопив граційно шпагу,

І вклав у випад всю відвагу,

Та смерті не перехитрити.

Як віддих злинув чи як дим.

Не винен вже ні перед ким!

“Se il cor ti manca” – ні, не підвело!

“Non ti fiar” – та шпага мовила, –

“У мене” [39].

У себе вірив ти, безстрашний,

Завжди готовий був до звад,

Коли удар приймав без лат

І заборола. В пам’яті своїй

Ми збережемо, як сталь турнірних лицарських мечів,

Як сталь толедська зберегла сліди боїв

На лезах із зазубрених мечів.

У випаді завмерлої руки

Залишишся ти з нами навіки.

Заувага

Для смертних сей удар із тих боїв

Де, зрештою, не порятує сприт,

Бо Смерть була суперником твоїм.

Та весь ти не помреш. І це твій щит.

Посвята Юджинові Мак-Картні, з яким Е. П. навчався в Пенсильванскому університеті і з яким вони разом училися фехтувати.