Бог покидає Антонія

(переклад Юрія Буряка)

Коли раптом посеред ночі почуєш,

як невидимий гурт проходить

під чудову музику і зі співом,

свою долю, котра вже здає твої справи,

які не вдалися, задуми, що не втілив,

які виявилися примарними,

не оплакуй даремно.

Як готовий завчасно, будь сміливим,

попрощайся із нею, Александрією,

що від тебе вже йде назавше.

Головне, ти не смійся, не кажи,

що був сон це, мара, що

тобі це почулося: не сподівайся намарно.

Як готовий завчасно, будь сміливим,

як і личить тому, кому випала доля

удостоїтись міста такого,

підійди до вікна, не вагайся,

з тремтінням послухай, без благань,

без нарікань боягузів, наче втіху останню,

таємничу мелодію гурту незримого.

І тоді попрощайся з Александрією,

яку ти втрачаєш назавше.

1911

Примітки

Марк Антоній (83 – 30 рр. до н. е.), обложений Октавіаном в Амександії Єгипетській, покінчив життя самогубством.

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 74.