Ітака

(переклад Юрія Буряка)

Коли надумаєш повертатися до Ітаки,

помолися, виходячи, щоб дорога була

повна пригод, дивовиж і знань.

Ані лестригонів, ані кіклопів,

ні Посейдона буйнорозлюченого не бійся,

бо ніколи його на шляху ти не стрінеш,

якщо думка твоя висока,

якщо духа і тіла шляхетна мета доторкнеться.

Ані лестригонів, ані кіклопів,

ані лютого Посейдона ти не зустрінеш,

якщо їм не даси притулку в душі своїй

і душа твоя не поставить їх перед себе.

Помолися, щоб шлях твій далеким був.

Якомога більше було щоб літніх світанків,

коли будеш входити в гавані, вперше бачені.

У фінікійських крамницях зупинися й придбай

перламутри й коралі, бурштин та ебен,

і духмяні парфуми на будьякий смак,

скількимога побільше любострасних парфумів;

і містами Єгипту численними йди,

дізнавайся і вченої мудрості вчись.

Нехай завжди в думках твоїх буде Ітака.

Передвизначень місце, кінцева мета.

Але ти не прискорюй туди прибуття.

Хай триває воно, як триває життя.

Кинеш якір на острові зовсім старим

і збагаченим тим, що в дорозі здобув,

не очікуй лишень ти багатств од Ітаки.

Так, Ітака дала тобі мандри такі!

Ти без неї не вийшов би в подорож сам.

Але більшого дати не в змозі вона.

А якщо ти знайдеш її вбогою, то Ітака із тебе глузує.

Отакий уже мудрий, з таким оце досвідом,

мав збагнути б, либонь, хто такі ітакійці.

1911

Ітака – рідний острів царя Одіссея, куди він повернувся після Троянської війни та довгих мандрів.

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 75 – 76.

Лист на сайт