Александрійські царі

(переклад Юрія Буряка)

Зібралися гуртом александрійці

побачити нащадків Клеопатри –

Цезаріона, старшого, і менших

Александра й Птолемея,

котрих уперше вивели за межі

гімнасію, щоб там проголосити

царями перед воїнством блискучим,

що вишикувалося перед ними.

Був Александр названий

царем вірмен, мідійців і парф’ян.

А Птолемей мав царювати

у Кілікії, Сирії і Фінікії.

Цезаріон стояв ледь осторонь

попереду в рожево-оксамитових одежах,

вінок із гіацинтів був на грудях,

подвійним візерунком із сапфірів

й аметистів оздоблено пасок,

обвито ноги білими стрічками

з шиттям перлинами по тлу рожевому;

мав зватися він вищим за молодших,

мав зватися Царем понад Царями.

Александрійці, звісно ж, добре знали,

що це були слова лиш для театру.

День був погідний, поетичний,

блакить небесна сяяла вгорі,

александрійський гімнасій

тріумфом був мистецтва і науки

і розкішшю придворною вельмож,

дарунком неба був Цезаріон

(син Клеопатри, кров самих Лагідів).

Александрійці бігли вже на свято,

вигукували схвально і завзято

по-еллінськи,… єгипетськи,… єврейськи

під враженням видовища такого,

хоч знали, звісно, всі, чого це варте,

ціну словам, що славили царів.

1912

Примітки

Вірш стосується події, яка відбулася 34 р. до Р. Х. Цезаріон був дитиною Юлія Цезаря і Клеопатри, Олександр і Птолемей були дітьми Антонія. Сам Антоній роздавав почесті трьом дітям.

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 83 – 84.