Біля відчиненого вікна

(переклад Юрія Буряка)

В осінній ночі запахи нічні,

Сиджу край підвіконня при вікні

Відчиненому, час повільно лине,

А я сиджу, так любо тут мені,

На листя падають легенькі крапелини.

Зітхання світу, сутність його тлінна

Відлунює в моїй душі, вона

Зітхає солодко і вгору як молитва

Підноситься – туди, де вишина

Світів незнаних. Спогадів ключі

Джерельні прокидаються вночі.

Біля вікна мого тріпочуть крила

Дерев, які мов напнуті вітрила

Пливуть крізь мене з осені вітрами,

Далекими тривожать голосами.

Надій непевних далеч неозору

Я відчуваю. І мовчання силу

У шанобливій тиші світотвору,

Мелодії, де спів зірок лунає,

Кришталь дзвенить якихось дальніх тайн.

1896

Примітки

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 39.