Найсолодші голоси

(переклад Юрія Буряка)

То найсолодші голоси, що назавжди

замовкли, та з глибин душі

відлунюють тужливо й серце крають;

несміливо приходять в наші сни

меланхолійні тихі голоси,

нагадуючи тих, кого немає;

тих дорогих, котрих сира земля

вкриває, для котрих зоря

не сяє, й не всміхається весна їм.

Зітхають і співають, і від них,

як на початку, в пору днів ясних,

ніч музикою дальньою лунає.

1894

Примітки

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 33.