Посли з Александрії

(переклад Юрія Буряка)

Одвіку не бачили в Дельфах

таких пречудових дарів,

як ці ось, надіслані різно

від двох Птолемеїв-царів,

братів-супротивників.

Щойно жерці прийняли їх, одразу

і сумнівом перейнялися,

згадавши оракула фразу.

Потрібні знання були й досвід,

щоб тайну пророцтв осягти –

хто з двох них угодніший більше,

кому з них не перемогти.

У Дельфах нічних до світанку

жерці засідали таємно,

аби розв’язати розгадку родинну

Лагідів затемна.

Посли нагодилися вранці, і ось по прощанні час

вертатися, кажуть. Схоже, їх мало цікавить глас

оракула. Мимоволі жерці радіють, одначе

(хоча обдаровані щедро, але тому і тим паче)

знічені вкрай, безпорадні. – Що означає ця

раптова байдужість, у тяму ніяк не проб’є жерцям.

Не знають вони, що вчора послам надійшли новини.

І що віщували з Риму, і долі присуд єдиний.

1918

Примітки

Найімовірніше, вірш стосується вигаданої події, але «супротивники Птолемеї-царі», про котрих мова у третьому рядку – це Птолемей VIII Доброчинець і Птолемей Філометор, поставлений на трон римлянами 157 р. до Р. Х.

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 127.