З дев’ятої

(переклад Юрія Буряка)

За полуніч. Хутко збігла година

з дев’ятої, лампу коли засвітив

і сів тут. Сидів не читаючи

і не говорячи. З ким говорити самотньому в цій домівці.

Образ тіла мого молодого

від дев’ятої, як засвітив я лампу,

виник, знайшов мене і нагадав

духмяніння помешкань тісних,

насолоду минулу – о, ту насолоду зухвалу!

І постали перед очима

шляхи, яких тепер не впізнати,

повні руху місця, опустілі і змовклі,

театри, кав’ярні, що вже їх немає.

Образ тіла мого молодого

виник і приніс мені смуток;

голосіння в родині, гіркота розлуки,

рідних жалі, сум за померлими

з почуттями живими.

За полуніч. Як час проминув.

За полуніч. Як минули роки.

1918

Примітки

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 125.