У великій еллінській колонії, 200 рік до р. Х.

(переклад Юрія Буряка)

Те, що справи в колонії не йдуть згідно

з бажанням, немає ані найменшого сумніву,

та, попри все, якось ми просуваємося вперед,

і час – як думає чимало хто з нас – настає

висунути Державотворця і Просвітителя.

Одначе труднощі і перепони чинять великій

історії самі Просвітителі й Державотворці

(щастям було б, якби ми в них ніколи не мали

потреби!). Адже за будь-що, за найменшу якусь

дрібницю запитують і перепитують, і одразу ж

у мізках своїх воліють усе докорінно змінити

з вимогою виконувати їхні накази, не зволікаючи.

Вони мають схильність до жертв. Одмовтесь,

мовляв, од вашої власності, того, що придбали,

бо ваші здобутки хисткі, а непевні надбання,

такі, як у вас, Колоніям шкодять. Одмовтесь,

мовляв, од цього прибутку, від інших зв’язків

і від третього цього… наслідок-бо природний,

що дуже суттєво… Але що може статися? –

Надмірна відповідальність є небезпечною.

І що далі вони у своєму контролеві йтимуть,

то більше знаходитимуть зайвого і усуватимуть

зразу ж; усталені речі, одначе, складно усунути.

Та коли вони з успіхом завершать роботу,

все докорінно змінять і визначать до дрібниць,

і відійдуть, узявши собі за це гідну винагороду,

ми тоді й побачимо, як за терпіння воздасться

нам страхітливими наслідками хірургічної профанації.

Можливо, й не прийдуть так скоро. Бо час

не настав. Тому не квапмося. Поспіх це завжди ризик.

Заходи передчасні приносять лиш каяття.

На жаль і напевне, в колонії безліч недоліків різних.

Але із недоліків, схоже, складається наше життя.

Їм краю-кінця не видно. Та рух уперед закладено в нас.

1928

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 197 – 198.

Лист на сайт