Невдоволення Селевкіда

(переклад Юрія Буряка)

Був Селевкід Деметрій вельми

розлючений, коли дізнався, що в Італію

припхався Птолемей у дикій скруті.

Лише з трьома чи чотирма рабами,

вбого зодягнутий і пішки. Тож насміхатимуться,

що дійшов такого стану, що іграшкою в Римі

зробився їхній рід. Тепер вони цілком

стають підлеглими прислужниками в римлян;

те знає Селевкід – вони дають, вони ж і

забирають їхні трони

самовільно, як заманеться їм, – о, те він знає!

Але, принаймні, з появами на люди наші

хай зберігають величі подобу

й не забувають, що вони ж царі ще,

які ще звуть себе (ой лелечко!) царями.

Тож Селевкід Деметрій і збентеживсь,

одразу пропонує Птолемею

розкішну багряницю, діадему осяйну,

коштовні діаманти, слуг багатьох,

людей із почту, найдорожчих своїх коней,

щоб той з’явивсь до Риму, як і личить

з Александрії грекові й монарху.

Однак Лагід, котрий прийшов на жебри,

свою роботу знав і відхилив дари ці,

для нього ці пишноти були зайві.

У рубищі подертім, жалюгідний,

він увійшов до Риму

і спинився на ночівлю у ремісника.

Тоді з’явився, наче злидень, бідак сердешний,

до Сенату, в цей спосіб сподіваючись, мабуть,

нажебрать якнайбільше по спромозі.

1915

Примітки

Деметрій 1-й Сотер (Рятівник, 187 – 150 рр. до н. е.) – нещасливий цар держави Селевкідів.

Птолемей 6-й (186 – 145 рр. до н. е.) – цар Єгипту. Воював проти сирійських Селевківдів і в 164 р. до н. е. був вигнаний ними до Риму, де знайшов собі поміч.

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 98 – 99.