Сірість

(переклад Юрія Буряка)

Опал півсірий бачачи, згадав я

про двоє сірих чарівних очей,

в які дививсь колись;

минуло, мабуть, уже з двадцять років…

Лиш місяць ми кохалися.

А потім він відбув, гадаю, в Смирну

на заробітки, й слід його простиг.

Мабуть, поблякли – якщо живий – ті сірі очі,

й лице його чудове вкрили зморшки.

Ти ж, пам’яте моя, їх збережи такими, як були.

І, пам’яте, усе, що можеш, од цього коханця мого,

усе, що можеш, поверни мені надвечір.

1917

Примітки

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 114.