Іоан Кантакузін бере гору

(переклад Юрія Буряка)

Він бачить поле і збіжжя, яке йому ще належить;

пшениця, худоба, дерева, рясно вкриті

плодами; а далі дім його батьківський,

повен розкішних строїв, старовинних меблів

і срібла.

Це все відберуть у нього – о Ісусе Христе! –

це все беруть вже сьогодні.

Невже над ним не зглянеться Кантакузін,

якщо він впаде йому в ноги? Кажуть, що він

поблажливий –

надто поблажливий. А ті, хто навколо нього?

А військо?

Чи впасти Ірині до ніг, самій господині, і

заголосити?..

Дурний! Так вляпатися з партією Анни –

вона ніколи не дозволить, щоб з нею повінчався

пан Андронік. Ми бачили, яких зусиль

докладено. А людяність яка!

І навіть римляни вже не ждуть добра від неї.

Смішніших важко вигадати планів,

безглуздіших інтриг.

Тоді, як її сили загрожували світові всьому

з Константинополя (із Міста), його Кантакузін

спустошив,

кір Іоан його спустошив.

А що, коли б він виступив за кіра Іоана,

як перше мислив?

Якби так учинив, то, може б, і щасливий був

сьогодні,

вельможа знатний, що завжди має силу,

якби єпископ в останню мить його не вмовив,

не виявив настирності і впливу,

якби не хибні від фортеці до фортеці звістки,

якби не ті дурниці.

1924

Примітки

Іоан 6-й Кантакузин (1293 – 1383) – візантійський імператор (1347 – 1354). В 1347 р. переміг у громадянській війні і став співпраителем Іоана 5-го Палеолога.

Ірина з роду Асень – жінка Іоана 6-го.

Анна Сафойська (1306 – 1359) – удова по імператорі Андронику 3-й Палеологу, мати імператора Іоана 5-го Палеолога – співправителя Іоана 6-го. Була вороже настановлена до останнього.

За виданням: Константінос Кавафіс Вибрані поезії / Переклад Юрія Буряка. – К.: Українські пропілеї, 2021 р., с. 172 – 173.